Шлях від біржі праці до сучасного сервісного майданчика

Публікація в обласній газеті «Житомирщина» від 20.12.2019

Про те, як розвивалася Служба зайнятості, як змінювалися напрямки роботи працівників цієї сфери, добре знає директор Новоград-Волинського міського центру зайнятості Віктор Сербін, який працює на цій посаді з березня 1991 року.

- Вікторе Андрійовичу, мож­на сказати, що практично на ваших очах відбувалися за­родження та розвиток Служби зайнятості...

- У зв'язку з переходом від планової соціалістичної економіки до ринкової та враховуючи те, що безробіття є невід'ємною час­тиною ринкової економіки, було прийнято Закон «Про зайнятість населення», яким і передбачено створення Служби зайнятості у грудні 1990 року.

Саме Служба зайнятості й по­винна була забезпечити плавний перехід від планової економіки до ринкової. На початку становлення служби робота, в першу чергу, по­лягала в обліку громадян, які втра­чали роботу, та їхній морально- психологічній підтримці, в наданні їм матеріальних виплат по без­робіттю тощо. У процесі адаптації громадяни поступово зрозуміли, що повинні взяти на себе пер­сональну відповідальність за со­ціальне становище, в якому вони опинилися. Цього вдалося досягти й завдяки індивідуальному підходу наших працівників до кожного з них, проведенню відповідних заходів. Приміром, щороку в Новоград-Волинському міському центрі зайнятості на­давалася одноразова допомога для занят­тя підприємницькою діяльністю близько 120-ом громадянам. Частина з них про­довжують займатися підприємництвом і нині. Тоді ж Служба зайнятості відіграла важливу роль у ста­новленні економіки, зокрема, навчаючи спеціалістів тих професій, яких «вимагав» ринок праці. Щороку лише в нашому центрі зайнятості проходили навчання близько 800 чоловік. Так, ми підготували опе­раторів газових котелень, яких не вистачало у період активної газифікації населених пунктів. Також значною мірою завдяки роботі Служби зайнятості вдалося привернути увагу місцевої влади до проблеми безробіття.

- Які зміни відбулися за ці три десятиліття на ринку праці?

- Сьогодні на ринку праці існує певний дисбаланс між професія­ми, у яких є потреба, і наявними у шукачів роботи; між рівнем зарплати, яку хоче отримувати шукач роботи і яку готовий надати роботодавець. Отож ми змушені активно відслідковувати тенденції на ринку праці та спілкуватися як із роботодавцями, так і з тими, хто прагне працевлаштуватися. Для цього вже другий рік у нашому міському центрі зайнятості діє сек­тор рекрутингу, основне завдання якого – добір претендентів для працевлаштування на замовлен­ня роботодавців з-поміж шукачів роботи, опрацювання сайтів із по­шуку роботи і сайтів підприємств тощо. Водночас, ще десятиліття тому чимало випускників шкіл обирали професії, які не користувалися попитом на ринку праці. Нині відсоток обрання таких про­фесій майбутніми абітурієнтами поступово зменшується. Частко­во – завдяки профорієнтаційній роботі Служби зайнятості. До речі, на базі Новоград-Волинського міського центру зайнятості діє єдиний в області клуб «Паросток» для шкільних психологів, які теж можуть зорієнтувати школярів у виборі професії. Ще один клуб – «Кадровик» – спрямований на співпрацю з кадровими службами, зі спеціалістами яких проводимо відповідні навчання.

Задля запобігання ризикам три­валого безробіття впроваджують­ся чимало сучасних технологій. Одна з них – технологія профі­лювання безробітних і соціаль­ний супровід за підходом кейс-менеджменту. Також два роки тому в Новоград-Волинському міському центрі зайнятості ство­рили Центр розвитку підприєм­ництва. Було укладено договір зі Спілкою підприємців міста та ра­йону. У першу чергу, ми прагнули створити інформаційний простір для спілкування з роботодавцями із залученням вузькопрофільних спеціалістів, зокрема, із держав­них установ, інспекторів з охоро­ни праці, юристів тощо. У цьому напрямку хочемо розвиватися й надалі.

Чи дають усі ці зусилля результа­ти? Варто подивитися на цифри. Із початку року до міського центру зайнятості звернулися 4,5 тисячі осіб, які бажали працевлаштуватися. Із них для 3,2 тисячі охочих знайдено роботу. Нині на обліку перебувають 450 безробітних. Це  –  здебільшого ті, для кого немає підходящої роботи відповідно до чинного законодавства. А серед селян 64% віком від 40 до 60 років. При цьому з початку року підпри­ємства надали міському центру зайнятості на одну тисячу вакансій більше, ніж маємо шукачів роботи.

- Протягом останніх кількох років часто чуємо про нові послуги, які надає Служба за­йнятості, зокрема, електронні, про застосування сучасних технологій.

- Завдяки впровадженню Служ­бою зайнятості інноваційних тех­нологій розпочався розвиток системи соціальних послуг нового покоління. В основі цього перехо­ду лежали дві державні програми. До речі, в обох випадках Новоград-Волинський міський центр зайнятості був серед учасників пілотних проектів в Україні.

Перша програма –  Єдина техно­логія обслуговування незайнятого населення (ЄТОНН), на роботу за якою до кінця 2002 року перейшли всі центри зайнятості України.

Друга програма  –  Єдина ін­формаційно-аналітична система (ЄІАС) –  базувалася на сучасних Інтернет-технологіях. В Україні було створено єдиний інфор­маційний простір про попит та пропозицію робочої сили; авто­матизований вибір роботи за відсутності клієнта; розпочалося широке використання Інтернет-технологій у процесі пошуку ро­боти та працівників.

Загалом за майже три десяти­ліття Служба зайнятості пройшла шлях від біржі праці до сучасного сервісного майданчика, зокрема, з надання електронних послуг.

Інтерв'ю вела Юлія СОКАЛЬСЬКА.