2019-ий – рік виборів, оновлення влади, реформування держустанов, очікування економічних перетворень. Чи мають вплив такі важливі зміни в житті країни на ринок праці? Недарма ж саме рівень зайнятості та величину доходів населення прийнято вважати основними показниками соціально-економічного розвитку будь-якої держави. Тож які процеси відбуваються на регіональному ринку праці, які фахівці затребувані й чи збільшується кількість гідних пропозицій роботи на Житомирщині – про це наша розмова з в.о. директора обласного центру зайнятості Галиною КОРІННОЮ.
- Галино Віталіївно, то які цього року спостерігаються зміни на ринку праці області?
- Останні дані органів держстатистики фіксують позитивні зміни у порівнянні з минулим роком: скорочення рівня безробіття та збільшення кількості зайнятого населення. Так, за останніми статистичними даними майже 494 тис. жителів області мають офіційну зайнятість, а рівень безробіття населення, що визначається за методологією Міжнародної організації праці, складає 10,5% економічно активного населення у віці 15-70 років.
Дані служби зайнятості, зокрема щодо кількості безробітних, свідчать про стабільність ринку: на 1 серпня цього року було зареєстровано близько 14400 безробітних - стільки ж, як і торік на цю дату. Натомість кількість вакансій збільшилась на дві сотні, всього на початок цьогорічного серпня було 3548 пропозицій роботи. Приємно, що нам довіряє все більша кількість роботодавців Житомирщини. Маємо на сьогодні вже понад 5300 партнерів у працевлаштуванні безробітних, які подали нам з початку року понад 24700 вакансій.
Разом з тим, ринок праці знаходиться під впливом демографічних змін і міграції: ми вже маємо дефіцит трудових ресурсів. Наведу такий приклад: наші одні з кращих підприємств-гігантів – «Житомирський м’ясокомбінат» та «Кромберг енд Шуберт» вимушені шукати робочу силу в радіусі 100 км від Житомира, організуючи підвезення працівників власним коштом. Вони кличуть на роботу жителів Андрушівки, Черняхова, Коростишева, Бердичева, Хорошева. Особливо активно у липні-серпні їх представники зустрічались з безробітними на ярмарках вакансій у наших центрах зайнятості та районних філіях.
Нас непокоять також обсяги нелегальної зайнятості. За даними Держкомстату, понад 132 тисячі жителів області працюють неформально. І, на жаль, їх кількість поки не зменшується. Зусиллями органів влади та рейдів, проведених робочими групами, які діють в кожному районі, за 7 місяців нинішнього року вдалося легалізували працю майже 5700 робітників. Але це, як-то кажуть, «крапля в морі». Вагоміші результати з детінізації зайнятості давали б перевірки інспекторами Держпраці, однак вони поки призупинені. Потрібні законодавчі важелі та стимулюючі заходи для роботодавців.
- Ви завжди акцентуєте, що проблеми з пошуком кадрів існуватимуть, доки роботодавці не стануть платити гідну зарплату. Чи є динаміка в зростанні рівня зарплат на Житомирщині? І за яку роботу нині декларують найвищу винагороду?
- Середній розмір заробітної плати у вакансіях нині – трохи більше 5800 грн. Це на 1000 грн більше, як було рік тому, але значно нижче, ніж в середньому в економіці області – 9160 грн. Такий непривабливий розмір доходу на старті гальмує підбір працівників.
На рівень укомплектування вакансій значний вплив має також дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили: 72% вакансій – за робітничими і найпростішими професіями, а серед безробітних – від 39% у районах до 76% у містах спеціалістів з вищою освітою. Мають місце гендерні особливості: серед безробітних більше жінок – 56%.Збірний середньостатистичний портрет безробітного в нашій області можна описати так: жінка віком від 45 років з вищою освітою.
Якщо не брати до уваги керівні посади, то «в ціні» зараз робочі руки, які вміють вправлятись з інструментом та керувати машинами. Максимальну зарплату у вакансіях (15-20 тис. грн) цьогоріч пропонували водіям міжнародних перевезень, електрогазозварникам, токарям, слюсарям зі складання металевих конструкції, маркшейдеру, дещо менше – операторам різних устаткування та машин, водіям, машиністам бульдозера, комплектувальникам проводів.
- Які ж працівники нині найбільше затребувані роботодавцями, а які, так би мовити, в дефіциті?
- Найбільш поширеними пропозиціями роботи, за кількістю, є вакансії водіїв, продавців, підсобних працівників, трактористів, укладальників-пакувальників, бухгалтерів. Але це зовсім не означає, що їм легко влаштуватись. Адже кількість безробітних з такими професіями та попереднім досвідом навіть перевищує число наявних вакансій для них.
Справді в дефіциті зараз швачки, електрогазозварники, електромонтери, слюсарі з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики, токарі, ливарники, вчителі-дефектологи, інспектори пенітенціарної системи, оператори виробничих дільниць й офіціанти. На такі вакансії не було достатньої кількості претендентів серед безробітних.
- Цього року служба зайнятості впровадила інститут кар’єрного радника. Чи можна вже говорити про певні позитивні результати такого нововведення?
- На сьогодні у чотирьох міських центрах зайнятості та 17 районних філіях працюють 38 реєстраторів і 99 кар’єрних радників. Реєстратори працюють з новими клієнтами й здійснюють первинний пошук роботи. Заслугою їхньої роботи можу назвати оперативність підбору підходящого місця праці для понад 63% відвідувачів впродовж першого тижня після звернення.
До компетенцій кар’єрного радника входить комплексний індивідуальний супровід безробітного, якому наданий статус через відсутність для нього вакансій, до кінцевої мети – працевлаштування. Безробітних працевлаштувати складніше: середня тривалість пошуку роботи по області для зареєстрованих безробітних – 128 днів. Найшвидше повертають до праці зареєстрованих безробітних у Житомирі – в середньому за 52 дні, найдовше шукають місце роботи у Брусилівському та Пулинському районах – в середньому понад 200 днів. Мені приємно відзначити, що цього року працевлаштування безробітних через службу зайнятості пожвавилось, а чисельність тих клієнтів, котрі тривалий час перебувають на обліку, - скорочується.
Головний результат роботи обласної служби зайнятості за 7 місяців 2019 року – це забезпечення роботою понад 19000 жителів області. 2360 безробітних з допомогою служби зайнятості пройшли перенавчання або підвищили кваліфікацію аби отримати роботу, майже 1800 жителів області були зайняті на тимчасових роботах, а 18 підопічних служби розпочали власний бізнес завдяки отриманій виплаті допомоги з безробіття одноразово.
- З кожним роком, з розвитком ІТ-технологій, все більше послуг стають доступними в електронному форматі. Чи планує служба зайнятості переходити на обслуговування клієнтів в онлайн-режимі або дистанційно?
- Звісно, служба зайнятості реагує на виклики часу й адаптує свої послуги до потреб клієнтів. Вже два роки діють такі наші сервіси, як електронна черга, що дає можливість самостійно спланувати свій візит до фахівця, а також електронні кабінети шукача роботи та роботодавця. Тобто більшість довідкової інформації вже доступна онлайн і взаємообмін даними відбувається дистанційно. А до 2022 року державна служба зайнятості планує впровадити й електронну реєстрацію клієнтів. Це, зокрема, передбачено Стратегією розвитку на трирічний період. Наша мета – своєю діяльністю підтвердити, що державна установа може надавати ринково привабливі послуги для активних суб’єктів ринку праці.
- Галино Віталіївно, житомиряни в очікуванні важливої події: коли у новозбудованому приміщенні запрацює міський центр зайнятості?
- Це дійсно довгоочікувана подія для всієї обласної служби зайнятості й головне – жителів Житомира. Рада повідомити таку приємну для містян новину. Ми розраховуємо, що вже в середині вересня прийом працедавців, шукачів роботи, учнівської й студентської молоді розпочнеться у новій будівлі центру зайнятості на площі Польовій. Плануємо, що, окрім власне надання передбачених законодавством соціальних послуг, на його базі працюватиме центр розвитку підприємництва, клуб для роботодавців, тренінгові центри для різних категорій відвідувачів.
Відкриття центру відбуватиметься урочисто, ми обов’язково повідомимо громадськість області про цю подію й запросимо на відвідини.
