Співбесіда – завжди відповідальна мить у кар’єрі, адже від кожного слова може залежати її результат. Недостатньо старанно обдумати кожну деталь у своїй промові, важливо також розрізняти ситуації, в яких потрібно говорити, а в яких – краще помовчати. Почуття міри в діалозі, правильні паузи і впевнена мова залишають враження вдалої бесіди і приємного співрозмовника.
Мовчання – золото. Взагалі, мовчати під час важкої розмови – найлегше. Але позицію мовчазного слухача на співбесіді спочатку потрібно заслужити: розповісти щось самому або повноцінно відповісти на всі запитання. Тому, якщо ви зібралися на зустріч з роботодавцем, ви повинні розуміти, що відмовчуватися в процесі інтерв’ю не можна. Інша справа – намагатися відчути, коли краще перестати говорити.
За якими ознаками можна зрозуміти, що час помовчати:
Співрозмовник слухає вас неуважно – дивиться на годинник, позіхає або блукає поглядом. Швидше за все, йому нецікаво те, про що ви говорите, тому не витрачайте час на непотрібну розмову.
На обличчі інтерв’юера можна легко прочитати здивування. Це може бути особливий вираз очей, підняті брови, скептична або здивована посмішка. Можливо, ви сказали щось „зайве”. Зрозумівши це, не зробіть одразу іншу помилку – не пояснюйте те, що щойно сказали. Краще акуратно завершіть свою промову – співрозмовник сам запитає про те, що вас хвилює.
Інтерв’юер відкриває рота, піднімає підборіддя або робить зупиняючі знаки рукою. Так він може дати вам зрозуміти, що хоче щось уточнити, запитати або зробити ремарку, коротше кажучи, перервати вас.
Ви говорите про щось дуже особисте. Так трапляється, що нерідко кандидати, самі того не помічаючи, починають розповідати деталі свого особистого життя, ділитися справжніми причинами звільнень, розкривають душу. Після такого інтерв’ю зазвичай кандидати жаліють про те, що були відвертими надто. Але якщо вчасно зупинитися, можна, все ж таки, врятувати ситуацію.
Ви говорите і відчуваєте, що формулювати думки вам складно. Краще зупиніться, адже саме таким, що важко підбирає слова, ви можете запам’ятатися співрозмовнику.
Як можна зрозуміти, що саме час взяти слово:
Ви відповіли на запитання коротко і без пояснень, а співрозмовник мовчить. Швидше за все, він не задоволений вашою відповіддю і чекає продовження. Навіть якщо вам немає що сказати, повторіть те саме, але іншими словами, більш розгорнуто. Можливо, це прояснить ситуацію і вам зададуть наступне запитання.
Вам пропонують розповісти про себе, запитують про ваші досягнення або плани. Мовчати не можна в жодному випадку. Це ваш вихід. Навіть якщо самопрезентація вам дається нелегко, потрібно, щонайменше, розпочати розповідь – підготуйте її наперед. Зазвичай достатньо підготувати кілька перших речень, щоб не розгубитися з самого початку.
На обличчі інтерв’юера ви помічаєте розчарування і він мовчить.
Для таких випадків майте напоготові запитання, що носять загальний характер: про історію компанії, стратегію розвитку, корпоративну культуру.
Баланс безцінний!
Найкращий результат інтерв’ю – ситуація, коли у кандидата з інтерв’юером виникає позитивний контакт, і співбесіда носить характер бесіди, а не допиту. Тоді не доводиться заглядати людині в очі, стежити за її руками і чекати висловлювань для того, щоб замовчати або заговорити.
Як створити невимушену атмосферу на інтерв’ю:
Спробуйте завоювати прихильність співрозмовника. В такому випадку, він сам буде сприяти тому, щоб ви відчували себе комфортно на співбесіді. Якщо ви бачите, що інтерв’юер замкнутий і діловитий, не намагайтеся його розважити життєрадісними жартами, так ви тільки погіршите ситуацію – вас вважатимуть „нав’язливим”. Спробуйте використати техніку „віддзеркалення” почуттів та поведінки співрозмовника – поводити себе так, як він: не варто посміхатися, якщо він похмурий. Так само і ваша серйозність буде зайвою, якщо він налаштований на легку бесіду.
Спостерігайте за співрозмовником. Найбільша помилка кандидатів в тому, що вони не прислухаються до настрою інтерв’юера, зосереджуючи увагу лише на власних почуттях.
Поводьте себе впевнено. Якщо ви не будете боятися співрозмовника і будете говорити з ним так, ніби це ваш знайомий, від якого нічого не залежить, розмова обов’язково складеться. Адже, коли ви розмовляєте з товаришами, ви не думаєте, коли змовчати, а коли говорити, тому що почуваєте себе розкуто і природно. Уявіть, що ви просто проходили повз, і розмовляйте вільно. Ви самі здивуєтеся, як легко все у вас вийде.
Кілька фактів:
34% – інтерв’юерів вважають, що співбесіді часто шкодить надмірна балакучість;
56% – інтерв’юерів серед основних проблем кандидатів називають скутість, страх і невпевненість;
72% – інтерв’юерів причиною невдалих співбесід вважають невміння презентувати себе.