18 лютого відбулася прес-конференція за участю директора обласного центру зайнятості Ігоря Іщенка та його заступника, технолога-організатора Тетяни Касімцевої. Дату обрали не випадково, адже саме цього дня виповнилося 28 років від початку діяльності на Житомирщині Державної служби зайнятості.
У 1991 році служба створювалася «без ентузіазму», адже тоді майже ніхто не вірив, що в нашій державі може існувати безробіття. Перших клієнтів зареєстрували у липні того ж року, а до кінця 1991-го їх нараховувалося вже 9700 осіб. Нині ж в обласній службі зайнятості працюють 459 осіб, лише торік вони надали послуги 74,2 тис. відвідувачів, із яких 50 тис. — нові клієнти. Загалом за період існування центру надано допомогу понад 1 млн. 340 тис. громадян.
На прес-конференції журналістів найбільше цікавило, яка ж сьогодні ситуація на ринку праці в області, що вдалося зробити працівникам служби зайнятості у минулому році, що нового слід очікувати у нинішньому.
Які професії — в дефіциті?
За словами Ігоря Іщенка, на Житомирщині попит на працівників торік був найвищим за останнє десятиліття. Близько 7,5 тисячі роботодавців заявили до служби зайнятості понад 44,7 тис. вакансій! Це на 1,5 тисячі більше, ніж у 2017 році, та на 11 тис. більше, ніж у 2009-му.
— Зростання кількості вакансій відбулося майже у всіх районах області, — повідомив Ігор Григорович. — Найбільш суттєво — у Попільнянському (на 52%), Радомишльському (на 20%), Ружинському (на 17%) та Брусилівському (на 16%) районах. Разом із тим, дві третини всіх пропозицій були зосереджені у міських центрах зайнятості. Зокрема, кожна третя — у Житомирському. У зв’язку з достатньою кількістю можливих варіантів працевлаштування у містах обласного значення іноді відсутня конкуренція на ринку праці. Так, у Житомирі та Новограді-Волинському кількість поданих роботодавцями вакансій перевищує кількість зареєстрованих безробітних. Натомість у Бердичеві та Коростені на одне вільне робоче місце претендують троє.
Саме про дисбаланс попиту й пропозиції на ринку праці йшла мова передусім. Про цю проблему «говорять» і цифри. Більшість пошукачів роботи мають вищу освіту. В середньому по області їх близько 40%, у містах — понад 75%. А попитом у роботодавців користуються робітничі кадри. Серед вакансій таких — аж 52%! Ще 29% вакансій — для службовців, 19% — для працівників без професій. Як бачимо, дисбаланс попиту та пропозиції — значний. І така ситуація — в усій державі. Частково намагаються вирішити це питання створенням центрів професійно-технічної освіти. Такий, приміром, діє у Рівненській області, куди періодично змушені направляти на навчання й мешканців нашої області. При цьому на Житомирщині потребу в подібному центрі передбачали ще понад два десятиліття тому.
— У 1995 році ми пропонували створити подібний центр на базі, наприклад, одного з місцевих профтехучилищ, — розповідає Ігор Григорович. — Однак тоді на це лише махнули рукою. Нині ж відбувається реформа професійно-технічної освіти… От і маємо сьогодні проблеми з навчанням тієї ж швачки, фахівця з металообробки тощо.
На жаль, можна спрогнозувати, що найближчим часом ситуація в цьому плані не поліпшиться, адже торік лише 20% випускників українських шкіл обрали навчання в професійно-технічних закладах.
На Житомирщині найбільший попит — на такі професії, як-от: робітник з обслуговування й експлуатації машин, кваліфіковані робітники з інструментом, працівники сфери торгівлі та послуг. Мова йде також про водіїв, швачок, трактористів, слюсарів, електрогазозварників, фрезерувальників по каменю, електромонтерів, кухарів, офіціантів, барменів. Попитом користуються й некваліфіковані робітники: укладальники-пакувальники, комплектувальники проводів, підсобні робітники, прибиральники, вантажники, кухонні робітники тощо.
Звичайно ж, не обминули фахівці й питання, яке найбільше цікавить кожного, хто шукає роботу, — рівня зарплати. Виявляється, за цим показником торік Житомирщина посідала в Україні 16-те місце. В області середня зарплата становила 7372 грн., тоді як у державі — 8865 грн. Разом із тим, в середньому у вакансіях пропонували 5500 грн. Зрозуміло, що не дуже багато охочих підуть працювати за такі гроші. Лише 5% вакансій в області пропонують зарплату вище середнього рівня. І мова йде не лише про керівні посади, а й такі, як головного механіка (20 тис. грн.), начальника колійного поста (16,7 тис. грн.); тракториста-машиніста, зоотехніка, водія міжнародних перевезень, електрогазозварника (по 15 тис. грн.).
Є чим пишатися
У цьому запевняють в обласному центрі зайнятості й наводять аргументи. Звичайно, головне досягнення у 2018 році — те, що вдалося працевлаштувати понад 33,8 тис. осіб. До того ж, для 62% із них місце роботи знайшли у перші дні звернень, тобто до надання статусу безробітного. У Новограді-Волинському й Житомирському міських центрах зайнятості ці показники — ще вищі (відповідно 83% і 75%).
— Варто зазначити, що наш обласний центр зайнятості — один із найкращих в Україні з надання профорієнтаційних послуг, — наголошує Ігор Григорович. — Загалом служба допомогла самовизначитися з професією 438 тисячам учнів шкіл, із них понад 6,1 тисячі — це діти-сироти. Торік профорієнтаційні послуги отримали 42,5 тисячі школярів і студентів, а психодіагностичне тестування пройшли понад 7,5 тисячі учнів (це на 42% більше, ніж у 2017-му).
Крім того, у 2018-му працівники служби зайнятості продовжили роботу в ОТГ, надаючи комплекс послуг громадянам за місцем проживання. Загалом провели 847 заходів, у тому числі — 53 тренінги. Також задля цілеспрямованої допомоги у вирішенні питання працевлаштування та професійного самовизначення у центрах зайнятості міст обласного значення та 15 районних філіях розпочали діяти клуби для різних категорій клієнтів.
Постійно розвиваючись
В Україні практично в усіх сферах нині відбуваються процеси реформування. Не обминули вони і службу зайнятості.
— На вимогу часу та в зв’язку з суттєвими змінами на ринку праці проведено реформування служби, — зазначила Тетяна Касімцева. — Було здійснено перерозподіл адміністративного персоналу на базовому рівні шляхом передачі ряду функцій на обласний. Відповідно до викликів часу, служба зайнятості постійно розвивається, модернізується. Так, у 2018 році популярними стали такі Інтернет-сервіси, як-от: електронна черга, електронні кабінети для роботодавців і шукачів роботи. Протягом року на Житомирщині 1840 осіб зареєструвалися за допомогою електронної черги, а 608 пошукачів роботи створили власні електронні кабінети, аби стежити, наприклад, за надходженням вакансій. Понад 1,5 тисячі роботодавців стали користувачами наших зручних сервісів.
Особливу увагу Тетяна Володимирівна приділила запровадженому в нинішньому році інституту кар’єрного радника. Таке нововведення — задля того, аби надавати громадянам послуги за індивідуальним підходом, чого потребує кожен клієнт.
Розповівши про досягнення служби, керівництво обласного центру зайнятості поділилося й планами на 2019 рік. Зокрема, серед пріоритетних напрямів назвали перетворення центрів зайнятості на сервісні майданчики; запровадження вже названого інституту кар’єрного радника, а також інституту консультанта роботодавця. Триватиме робота зі зменшення дисбалансу на ринку праці шляхом організації професійного навчання безробітних, а також із надання профорієнтаційних послуг. Крім того, планується й подальше вдосконалення електронних сервісів, аби вони були зручними як для тих, хто бажає працевлаштуватися, так і для роботодавців.
Наталія ХОМЕНКО.
Фото автора.
