Цікава історія внутрішньо переміщеної особи з Луганської області, міста Антрациту, Світлани Р. Ця жінка зареєструвалась у Коростенському міському центрі зайнятості ще в лютому 2015 року. Як і всі вимушені переселенці, вона втратила в одну мить все: рідну домівку, роботу, друзів та приїхала з мамою та десятирічним сином в незнайому місцевість.
Особистий консультант центру Світлана Ковтонюк відразу пройнялась симпатією до привітної та щиросердної безробітної. Але шлях до бажаної роботи видався довгим та нелегким. Жінці пропонувались всі наявні підходящі вакансії, розроблялись індивідуальні програми працевлаштування, але бажаного результату не було.
Світлана за освітою бухгалтер, працювала за фахом у своєму місті в комунальній установі, мала значний досвід та користувалась повагою серед колег та клієнтів закладу, але зараз жінка ладна була погодитись вже на будь-яку роботу. Тому, коли у Коростені відкрився новий супермаркет, скористалась наданою можливістю нарешті працевлаштуватись. Спочатку все складалось добре, безробітна навіть вже пройшла медичну комісію, але її чекало велике розчарування: один з керівників закладу, побачивши тендітну жінку, відмовив їй, аргументувавши, що при потребі та не зможе піднімати важкі ящики.
Світлана розуміла, що нічого не може вдіяти у даній ситуації, й ця несподіванка стала останньою краплею у низці невдач. Але того ж дня, коли жінка була у справжньому розпачі, їй зателефонував інший роботодавець. Світлана навіть не сподівалась, що їй запропонують місце в управлінні праці та соціального захисту населення у м. Коростень.
Переселенка у листопаді 2015 року проходила конкурс на заміщення вакансії у міськвиконкомі, але взяли іншу людину, а Світлану включили до резерву. З 28 січня по 8 лютого поточного року безробітній оформили стажування на посаді завідувача сектору з прийому документів відділу управління праці та соціального захисту населення з подальшим працевлаштуванням.
На сьогодні Світлана із задоволенням та повною самовіддачею виконує свої функціональні обов’язки. Отже, не дивлячись на всі труднощі, маємо можливість вкотре пересвідчитись, що робота завжди знаходить того, хто її шукає.