05.10.2016 | 17:39

Напередодні Всесвітнього дня дій за гідну працю директори Малинського міського, Черняхівського і Радомишльського районних центрів зайнятості – Тетяна Ободзинська, Олена Пашинська та Олена Кучерявенко –провели активний діалог з народним депутатом України Павлом Дзюбликом на актуальні теми, як про локальний ринок праці, так і законодавчі ініціативи.

Зокрема зійшлися на міркуваннях, що взаємодію центральних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, державної служби зайнятості, профспілок та роботодавців в сфері зайнятості населення, напрацювання місцевих програм зайнятості, виробленні спільних заходів щодо створення умов для розвитку підприємництва, легалізації зайнятості та відповідності освітніх послуг вимогам ринку праці має передбачити удосконалене законодавство, обговорення якого наразі знаходиться у професійних колах зацікавлених респондентів.

Очевидно, що зміни до законодавства необхідно базувати на проблемах, які треба подолати, і пошуку відповідних методів. Представники служби зайнятості зосередили увагу народного обранця, що основними перешкодами у зменшенні масштабів безробіття сьогодні є утриманські настрої частини населення, спровоковані нелегальною зайнятістю. Законодавчий вплив на цю ситуацію мав би економічну користь: фінансові ресурси страхового фонду на випадок безробіття могли б спрямовуватись на підтримку підприємництва та створення нових робочих місць замість зрощення споживацьких настроїв серед населення й сприймання служби як виплатної каси. А для зміщення акцентів із соціального захисту у випадку безробіття у напрямі дійсно зростання зайнятості, причому офіційної, треба відновити Міністерство праці.

Керівники центрів зайнятості висловили також представнику законодавчої влади пропозицію про внесення змін до законодавчих актів у сфері зайнятості населення щодо передбачення відповідальності роботодавців, як безпосередніх учасників ринку праці, за неподання ними звіту про вакантні робочі місця (форм 3-ПН) та відновлення реєстрації трудових договорів між роботодавцями – приватними підприємцями та найманими працівниками у службі зайнятості, як модератора на ринку праці з метою оперативного моніторингу і відповідного реагування.

Парламентарія поінформували про стан справ з працевлаштуванням демобілізованих учасників АТО. Служба зайнятості співпрацює з військкоматами, управліннями соціального захисту населення, органами влади та місцевого самоврядування, волонтерами та громадськими організаціями для якнайшвидшої соціальної адаптації військовослужбовців і влаштування їх на роботу. Та, незважаючи на зусилля усіх соціальних інституцій, на заваді стає чимало проблем: це і неготовність самих воїнів приступати до нової роботи та налаштування в багатьох випадках лише на отримання допомоги по безробіттю; це низький розмір заробітної плати, яку пропонують роботодавці, або взагалі відсутність вакансій у сільських населених пунктах; це і перестороги частини роботодавців при прийомі на роботу атовців.

Логічним варіантом поліпшення ситуації із зайнятістю колишніх бійців, на думку фахівців служби зайнятості, могло би стати фінансове заохочення роботодавців у вигляді компенсування їм витрат на зарплату працевлаштованих учасників АТО замість нині діючої компенсації витрат лише у розмірі єдиного соціального внеску. З проханням розглянути можливість внесення відповідних змін у законодавство керівники центрів зайнятості і звернулись до народного депутата.

За результатами обговорення учасники зустрічі дійшли спільної думки про необхідність обміну відомостями і професійно обґрунтованими заходами, оскільки проблеми, народжені на базовому рівні, потребують відпрацювання і подальшого нормативного реагування.

На фото (зліва направо): Олена Пашинська, директор Черняхівського районного центру зайнятості, Павло Дзюблик, народний депутат України, Олена Кучерявенко, директор Радомишльського районного центру зайнятості, Тетяна Ободзинська, директор Малинського міського центру зайнятості.